Ломал себе голову, как забить жизнь яркими красками, и вот наконец нашел способ!
Заранее заказал закладки, для того чтобы ночь в музее не превратилась в пустышку. Хотелось ощутить небесный восторг, а не провести время в тишине и серости. Наконец-то дождался светлого дня — долгожданной встречи с гашишем.
Брел по улицам города, обрадовавшись, что сегодня день безоблачный. Но солнце было не единственным, что теплом обогревало меня снаружи. Уже когда-то знакомая бензолка кодеин подарила мне чувство легкости и беззаботности, словно волшебное ковыляние по облакам.
Придя на место, я встретил своих ребят, которые тоже не ждали подобных приключений. Решили сразу же отправиться в музей, чтобы посмотреть на шедевры живописи под их влиянием. Мы собрались в крошечном ресторанчике, где заказали большую порцию шримпов и отведали волшебных поварских изысков.
Когда уже затянуло, мы отправились нашей караванной колонной в ночной музей. От волнения сердце колотилось так, словно охуенный бит, в котором каждый бит крепко держится за свое место.
В музее нас встретил дружелюбный охранник, с которым пришлось изобретать разные приемы, чтобы не попасть в неловкую ситуацию. Он словно змея полз вокруг нас, но мы сумели его спохватиться, сыграв на эмоциях, словно на виртуальных танцполах.
Пришли к работе одного из музея и загорелись желанием затянуться гашишем прямо здесь и сейчас. В погоне за адреналином, мы умудрились избежать его взгляда, сделав вид, что мы — не мы, а всего лишь мимо проходящие посетители.
С такими конфетками в кармане манди, мы решили принять еще больше участие в музейных квестах и играх.
Наши души шевелились, словно подхваченные вихрем, когда мы останавливались перед картиными шедеврами.
Вдруг я нашел картину, на которой был изображен повар, точно такой же, как тот, кто готовил нам шримпы. Это был знак!
Блаженство проникало в наши кровеносные сосуды, словно героин или эйч с первого укола. Мы забыли о времени, о пространстве, плавно превращаясь в музейные экспонаты сами по себе.
Охранник все еще не желал отступать — он носился колесом вокруг нас, словно дразня нас, словно гердос, которого мы решили забыть. Но он никак не мог остановить нас. Мы были свободными, как бабочки, летающие в своей фантазии.
Ночь в музее пролетела быстро, словно мимолетное прикосновение к райскому наслаждению.
Возвращаясь к реальности, мы покинули музей, словно крысы, перепуганные светом фонарей. Мы усмиряли свои сердца, словно сбитые с ритма барабаны, но в глазах нас все еще сверкала радость незабываемого путешествия.
Завершив нашу ночь настоящими героем с манди и гашишем в кармане, мы поняли, что такие воспоминания будут светиться в наших душах навсегда.
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.